13 жовтня 2026 року відбувся онлайн-тренінг «Мислити критично: медіаосвітні практики формування інформаційної стійкості молодших школярів в умовах інформаційного перевантаження», у межах роботи обласного медіаінформаційного клубу для вчителів початкової школи, організованого у співпраці Херсонською академією неперервної освіти та Херсонською обласною бібліотекою для дітей імені Дніпрової Чайки.
До професійного діалогу долучилися 60 учителів початкової школи Херсонської області, об’єднаних спільною метою – допомогти дітям впевненіше орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, розвивати критичне мислення та вчитися відповідально сприймати інформацію.
У світі, де дитина щодня стикається з великою кількістю повідомлень, зображень, відео й різноманітних тверджень, важливо не лише навчити її знаходити потрібну інформацію, а й допомогти зрозуміти, як її оцінювати. Саме тому під час тренінгу увагу зосередили на понятті інформаційної стійкості та її значенні для молодших школярів.
Учасники розглянули, як формувати звичку не поспішати з висновками, відрізняти факт від припущення, помічати емоційно забарвлені повідомлення, ставити уточнювальні запитання й перевіряти власні судження. Особливого значення ці вміння набувають у дитячому віці, коли закладаються основи самостійного мислення, усвідомленої поведінки та відповідального ставлення до інформації.
Практична частина тренінгу довела: медіаграмотність не обов’язково потребує окремого уроку чи складних навчальних матеріалів. Її можна природно інтегрувати у звичайні заняття, перетворивши прості завдання на вправи з критичного мислення. На уроках математики діти можуть перевіряти правильність розв’язання й з’ясовувати, яких даних бракує; під час читання – розрізняти те, що повідомляє текст, і те, що вони лише припускають; на уроках «Я досліджую світ» – пояснювати свої висновки та шукати підтвердження спостереженням; на уроках письма – знаходити зайве слово й аргументувати власний вибір.
Учасники також ознайомилися з ігровими прийомами, які спонукають дітей уважно розглядати зображення, помічати деталі, порівнювати інформацію, висувати версії та обґрунтовувати відповіді. Ключовою стала проста послідовність: поміти – запитай – обґрунтуй – перевір. Такий підхід не перевантажує урок, а допомагає зробити навчання більш дослідницьким, усвідомленим і цікавим.
Підсумовуючи роботу, можна впевнено сказати: формування критичного мислення починається з невеликих щоденних кроків – одного влучного запитання, короткої гри, уважного спостереження чи прохання пояснити свою думку. Саме такі практики допомагають дітям не просто засвоювати знання, а вчитися мислити самостійно, відповідально користуватися інформацією та приймати обґрунтовані рішення.
