Невінчана Валентина Дмитрівна
(01.05.1924 – 04.03.1981)
поетеса, прозаїк
Валентина Невінчана народилася 1 травня 1924 року в родині службовця в селищі Володарка на Київщині. Їй рано довелося зустрітися з труднощами: батько занедужав і Валя допомагала мамі. В тринадцять років вона була вже піонервожатою і відтоді визріло її бажання стати педагогом. Писати вірші почала ще в шкільні роки.
Незадовго до війни вступила на філологічний факультет Київського державного університету. Після закінчення першого курсу довелося евакуюватися в Казахстан, де вона продовжувала навчання. Після звільнення Києва університет знову повернувся до України, а Валентина – знову студентка. Вона часто сполучає роботу з навчанням, допомагає мамі, бере участь у громадському житті.
У середині 1950-х років доля привела її до Херсону. Валентина Дмитрівна працювала спочатку вчителем української мови і літератури, вела шкільний літературний гурток, друкувала свої вірші у вчительських збірках «Перший заспів», «Світанок».
Згодом вона стала методистом ОБНТ, а невдовзі його директором; влилася в письменницьке середовище. В 1962 році вийшла і була тепло сприйнята її перша книжка поезій – «Ластівки». Тоді ж, у Херсонському книжково-газетному видавництві, побачила світ поема для дітей «Здравствуй, село».
Саме херсонське відділення Спілки письменників України представило її в Київ для прийому в свої лави.
Без перебільшення, в 1950-60-ті роки цю вродливу жінку знав і любив увесь Херсон, вся Херсонщина. Вона багато їздила по райцентрах, селах області з метою надання методичної і практичної допомоги працівникам закладів культури, брала участь в тематичних вечорах, усних журналах, місцевих оглядах, святах. Валентина Дмитрівна була людиною помітною, знаною. Її вірші друкували на літературних сторінках «Наддніпрянської правди», в альманахах, збірниках поезій, вони звучали по радіо, на телебаченні.
У листопаді 1963 року Валентина Дмитрівна з родиною переїхали до Сімферополя.
Безумовно, вона продовжувала займатися письменницькою справою. У Кримському видавництві «Таврія» вийшла її документальна повість про залізничників, а згодом – збірка поезій «Голубі дороги».
А от остання книга поезій – «Тепло любові – на віки», яка стала її лебединою піснею, вийшла вже посмертно, у 1984 році. Значну частину книги складають вірші про Херсон, сонячну степову Таврію.
Валентина Невінчана була активним учасником літературного життя Криму; була директором Клубу кримських письменників і композиторів, відповідальним секретарем Кримського відділення Спілки письменників України; віддала багато сил вихованню літературної молоді; перекладала українською твори з російської, білоруської, азербайджанської мов.
Член СП СРСР з 1964 року.
Померла Валентина Дмитрівна Невінчана 4 березня 1981 року.
Твори
В степу : вірш / Валентина Невінчана // Наддніпрянські зорі : літературно-художній та громадсько-політичний альманах / [ред. П. Д. Резніков]. – Херсон, 1958. – С. 127.
Голубі дороги : лірика / Валентина Невінчана. – Сімферополь : Крим, 1967. – 112 с. : іл.
Здрастуй, село! : [вірші] : для молодшого шкільного віку / Валентина Невінчана ; [ред. В. Г. Шляховий]. – Херсон : Херсонське книжково-газетне вид-во, 1962. – 22, [1] с.
Ластівки : вірші / Валентина Невінчана. – Київ : Молодь, 1962. – 58 с. – В змісті також : Біографічна довідка, с.55.
Поль Робсон в Артеці : [вірш] / Валентина Невінчана // Люблю тебе, мій Крим : вірші українських радянських поетів про Крим. – Сімферополь, 1988. – С. 99.
Тепло любові – на віки : вірші і поема / Валентина Невінчана ; [ред.-упоряд. Д. А. Кононенко, авт. передм. Л. В. Забашта]. – Сімферополь : Таврія, 1984. – 64 c.
Про неї
Валентина Невінчана : поетеса // Письменники Радянської України. 1917-1987 : біобібліографічний довідник / [авт.-упоряд. : В. К. Коваль, В. П. Павловська]. – Київ, 1988. – С. 430.
Валентина Невінчана / О. І. Губар // Сучасні українські письменники Криму : навчальний посібник з української літератури для учбових закладів Криму / О. І. Губар. – Сімферополь, 1997. – С. 29-48.
Невінчана В. Д. (1.05.1924-4.03.1981) // Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР ; ред. кол. : І. О. Дзеверін (відп. ред.) [та ін.]. – Київ, 1995. – Т. 3. – С. 474.
Тепло любові – на віки : [передмова] Любов Забашта // Тепло любові – на віки : вірші і поема / Валентина Невінчана. – Сімферополь, 1984. – С. 3-6.
Тепло любові – на віки : [про життя та творчість херсонської поетеси Валентини Невінчаної] / Владимир Коршун // Это было недавно. Это было давно ... : (Херсонщина : История. События. Люди) : статьи, очерки, эссе, интервью / Владимир Коршун. – Херсон, 2009. – С. 243-245.
Тяжіння до людей : [про творчість херсонської письменниці Валентини Невінчаної] / Владислав Кононенко // Вартість життя і совісті : літературна критика. Мала проза / Владислав Кононенко. – Херсон, 1995. – С. 9-12.
«Херсон всміхається мені» : [про херсонську поетесу Валентину Невінчану] / Микола Каляка // Збуджені альманахом «Степ» : біогр. нариси, стислі спогади, розвідки, оповідання, літ.-худож. публіцистика / Микола Каляка. – Київ ; Херсон, 2012. – С. 90-97.